Кріплення, кріплення для кабелю

При монтажі відкритої проводки, кріплення дроту або кабелю до стелі або стіни можна виконувати різними способами. Один з найчастіше застосовуваних варіантів монтажу заснований на використанні спеціальних кріпильних елементів - кліпс. Залежно від того, який провідник необхідно прокласти, здійснюється його кріплення в трубі, гофрованому рукаві, або відкрито, чи пред'являються вимоги до зовнішнього вигляду проводки, використовуються кліпси для проводів та кабелів, що мають різні конструкції та розміри. Нижче наведено огляд цих монтажних виробів.

Розмір затискання підбирається таким чином, щоб провід або кабель входив до нього щільно, допускаючи прослизання тільки при застосуванні помітного зусилля. Перед початком монтажу слід розмітити трасу електропроводки. Затискачі потрібно розташовувати через рівні проміжки. У місцях згинання траси, кліпси розташовуються в безпосередній близькості від згинання з двох сторін від нього. Після встановлення чергового кріплення, провід або кабель слід добре натягнути вздовж розміченої траси, встановити наступне кріплення та забити цвях, утримуючи провідник натягнутим. Також існує спеціальний степлер для кріплення скоб.

У випадку, коли кабель або провід прокладається в гофрі або трубі ПВХ, зручно використовувати пружні пластикові затискачі — клямки.

Вони виготовляються методом лиття пластику під тиском, забезпечені ребрами жорсткості, що забезпечують міцність захвату труби або гофри. Використання високоякісного пластику дозволяє виробу зберігати механічні характеристики у широкому діапазоні робочих температур. Кріплення виробляється саморізом шурупом. Розмірний ряд представлений кліпсами з настановними діаметрами від 12 мм до 50 мм. Особливістю даного виробу є спеціальні пази на бічних поверхнях кліпси, завдяки яким затискачі різних розмірів можуть бути об'єднані в блоки, коли необхідна паралельна прокладка декількох кабельних ліній.

Починати роботу слід із ретельної розмітки траси проводки. Кліпси або блоки з них потрібно кріпити через рівні відстані. Якщо проводиться паралельна прокладка кількох ліній і затискачі об'єднуються в блоки, кріпити до стіни кожен з них не потрібно, достатньо забезпечити кріплення одного з трьох або чотирьох з'єднаних затискачів. Залежно від матеріалу стіни або стелі, затискач може кріпитися або безпосереднім вкручуванням шурупа (для дерева або гіпсокартону), або попередньо просвердлений отвір (для металу або пластику)

Для встановлення в процесі монтажу кабельного затиску на цеглу або бетон краще використовувати дюбель-цвях потрібного розміру. Закінчується монтаж установкою труби в створ засувки та легким натисканням до входу в паз, що супроводжується клацанням.

На фото нижче представлений варіант затиску, що фіксує герметичні труби або гофри. Він оснащений застібкою, що забезпечує щільнішу фіксацію. Встановлення даного затиску, як і попереднього, провадиться під шуруп.